Значення
-
Абстрактна іменникова властивість, що позначає наявність голосу, звучання; озвученість.
-
У фонетиці: характеристика звуків мови, зокрема приголосних, що утворюються з участю голосу (джерелом якого є коливання голосових зв’язок); протилежне — глухість.
-
У музиці та співі: темброва характеристика голосу, його сила, повнота та краса звучання.
-
Переносно: відкрите, сміливе висловлювання своєї думки, позиції; громадська активність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. голосність, р. голосності, д. голосності, з. голосність, о. голосністю, м. голосності, к. голосносте