1. Дія за значенням дієслова «голити»; видалення волосся (переважно на обличчі або тілі) за допомогою бритви або іншого спеціального пристрою.
2. Процес або результат такої дії; стан після видалення волосся.
Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова «голити»; видалення волосся (переважно на обличчі або тілі) за допомогою бритви або іншого спеціального пристрою.
2. Процес або результат такої дії; стан після видалення волосся.
Приклад 1:
Діставши ухвалу, хлопець трохи почистив та підгострив її для масового гоління і виступив із своїм виробом перед аудиторією.Тільки перший момент він хвилювався, потім раптом заспокоївся і, почуваючи, як уважнішають слухачі, остаточно спіймав темп читання і мірно, опукло довів його до кінця, без зайвих піднесень та пауз, діставши стільки ж оплесків, що й запрошений із опери тенор. Ба більше — щось кинуло йому навіть квітку, що, не долетівши помосту, сумно впала на підлогу, але він не визнав за потрібне підняти цей перший лавр із вінка своєї майбутньої слави.Взагалі він до успіху свого поставився дуже неприхильно, і коли один з учасників живої газети, студент останнього курсу Борис Задорожній, палко похвалив його і почав розпитувати, чи ще він щось написав, хлопець похмуро відповів:— Нема часу на ці дурниці.— Даремно, — сказав Задорожній.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”