1. Такий, що піддався голінню; з волоссям, що було збрито або зіскублено.
2. (перен., розм.) Про поверхню: гладкий, рівний, наче після гоління.
голений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А руки, аді, як згребло, а вже-м місіць не голений, а до церкви вже-м дорогу загубив. У чім піду, коли все з плечей забрали?
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: прикметник () |