годинничок

1. Зменшувально-пестливе від “годинник“: невеликий або витончений годинник (кишеньковий, наручний, настільний тощо).

2. Рослина з квітками, що за формою нагадують циферблат годинника або певний час їх розквіту (народна назва, наприклад, для крокуса, проліски, оксиса).

3. Технічний пристрій або деталь механізму, що виконує функції вимірювання часу або відліку заданих інтервалів (наприклад, годинничок у побутовій техніці).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |