годівник

1. (діал.) Той, хто годує, доглядає худобу, птахів; пастух, чабан.

2. (діал.) Пристрій або місце для годування тварин, птахів; годівниця, кормушка.

3. (діал.) Той, хто займається відгодівлею тварин; відгодівник.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |