годівник

[ɦodiʋnɪk] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (діал.) Той, хто годує, доглядає худобу, птахів; пастух, чабан.

  2. (діал.) Пристрій або місце для годування тварин, птахів; годівниця, кормушка.

  3. (діал.) Той, хто займається відгодівлею тварин; відгодівник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. годівник, р. годівника, д. годівникові, з. годівника, о. годівником, м. годівникові, к. годівнику

Більше записів