годівниця

[ɦodiʋnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Спеціально обладнане місце, пристрій або посудина для годування птахів або диких тварин у природному середовищі, часто встановлюється з метою допомоги їм у холодну пору року або для спостереження.

  2. (заст. та діал.) Жінка, яка годує дитину своїм молоком; годувальниця, молочна мати.

  3. (перен., рідко) Те, що служить джерелом живлення, підтримки або розвитку чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. годівниці, р. годівниці, д. годівниці, з. годівницю, о. годівницею, м. годівниці, к. годівнице

Більше записів