годівниця

1. Спеціально обладнане місце, пристрій або посудина для годування птахів або диких тварин у природному середовищі, часто встановлюється з метою допомоги їм у холодну пору року або для спостереження.

2. (заст. та діал.) Жінка, яка годує дитину своїм молоком; годувальниця, молочна мати.

3. (перен., рідко) Те, що служить джерелом живлення, підтримки або розвитку чогось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |