Словник Української Мови
Буква
1. Біологічний процес розкладання органічних речовин (рослинних або тваринних залишків) під дією мікроорганізмів, що супроводжується утворенням темних плям, розм’якшенням тканин і часто неприємним запахом; гнилість.
2. Переносно: моральний, соціальний або духовний занепад, розклад, деградація.
Приклад 1:
Співає сонно гімн гниття черва. Заранній лук мов сонячна брова.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”
Приклад 2:
У самих створіннях це можна завважити тоді, коли зогниває ‘ мре на ниві зерно, виходить із нього нова зелень і гниття ста рого є народженням нового, щоб, де падіння, тут же було й поновлення, яке засвідчує премудру й всезберігаючу світобудову. У всіляких же речовинах для допитливого спостерігача ii рс милосердна ця майже відчутна, але не зрозуміла, Подібна до сумирної, але невловимої пташки.
— Тютюнник Григорій, “Вир”