піл

Приклад 1:
Об­ра­за, го­ра тяж­кої об­ра­зи доч­ки, людські по­го­во­ри та сміхи,- усе ра­зом підня­лось у го­лові ма­тері, на­ля­га­ло їй на ста­ре сер­це важ­ким жа­лем… Во­на гля­ну­ла ще раз на Мот­рю, пос­ту­пи­ла­ся на­зад, прос­тог­на­ла, сіла мовч­ки на піл, узяв­шись хо­лод­ни­ми ру­ка­ми за край­ню дош­ку, щоб не впас­ти. Ста­ре тіло тремтіло, ко­ли­ха­ло­ся; ста­ра го­ло­ва не здер­жу­ва­лась на в’язах-хи­ли­ла­ся на гру­ди.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”