Значення
-
У фольклорі європейських народів та фентезі-літературі — казкова істота, дух земних надр, що зображується у вигляді маленької людини (зазвичай бородатої), яка живе під землею, охороняє скарби та володіє чарівною силою.
-
Переносно — про дуже низьку на зріст, але міцно складену людину (часто з елементом ласкавості або жарту).
-
Розм. Невелика садова або інтер’єрна декоративна статуетка, що зображає таку казкову істоту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гномик, р. гномика, д. гномикові, з. гномика, о. гномиком, м. гномикові, к. гномику