гномик

1. У фольклорі європейських народів та фентезі-літературі — казкова істота, дух земних надр, що зображується у вигляді маленької людини (зазвичай бородатої), яка живе під землею, охороняє скарби та володіє чарівною силою.

2. Переносно — про дуже низьку на зріст, але міцно складену людину (часто з елементом ласкавості або жарту).

3. Розм. Невелика садова або інтер’єрна декоративна статуетка, що зображає таку казкову істоту.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |