гноми

1. У європейській міфології та фентезійній літературі — казкові істоти, духи землі та гір, низькорослі бородаті чоловічки, що живуть під землею, часто стережуть скарби або володіють майстерними ремеслами.

2. У астрономії — неофіційна назва карликових галактик, що є супутниками більших галактик (наприклад, Гном у Стрільці — супутник Чумацького Шляху).

3. У біології — рослини або тварини, що мають аномально малі розміри через особливості виду, сорту або внаслідок мутації (наприклад, гноми серед рослин).

Приклади вживання

Приклад 1:
Проте в індуїстському пантеоні перева жали добрі боги й духи (гноми якші, небесні музики гандхарви, небесні співачки й танцівниці апсари, небесні мудреці ріші тощо). Розвинувся в індуїзмі культ богів — покровителів окремих каст, професій, місцевостей.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник (однина) |