1. Викликати в комусь почуття гніву, роздратування, обурення; сердити, розгнівляти.
2. (переносне значення, заст.) Дразнити, провокувати когось або щось (наприклад, долю).
гнівити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Лучше було б не родити Або утопити, Як мав би я у неволі Господа гнівити. А я так мало, небагато Благав у Бога, тілько хату, Одну хатиночку в гаю, Та дві тополі коло неї, Та безталанную мою, Мою Оксаночку; щоб з нею Удвох дивитися з гори На Дніпр широкий, на яри, Та на лани золотополі, Та на високії могили; Дивитись, думати, гадать, Коли-то їх понасипали?
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Частина мови: дієслово () |