1. Який виражає гнів, сповнений гніву; розгніваний, сердитий.
2. Який викликаний гнівом; що свідчить про гнів.
3. (переносне значення) Грізний, загрозливий (про явища природи, обставини тощо).
гнівний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Дізнавшись, дяк умер з неслави, мов ніч похмурний був і гнівний. Кущем, як , кучерявим росте син явора й дяківни.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”
Приклад 2:
Він раптовий і щедрий, і гнівний, але завжди справедливий. Це ве ликий хаос, що насправді є виявом найточнішого розрахунку, тут уся найповніша гама блиску Піднебесної.. Так, але навіть у нього з’являється якась нехіть у виразі.. lassus tamquam caballus in clivo — втомився як собака.. Особливо у пізніх одах.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: прикметник () |