Властивість або стан того, що викликає гнів, роздратування, обурення; здатність прогнівляти.
гнівливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що викликає гнів, роздратування, обурення; здатність прогнівляти.
Відсутні