1. Який гнітить, пригнічує психічно або морально; важкий, нестерпний, похмурий.
2. Який створює відчуття тиску, обтяження; давить, утискає.
гнітючий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
З м о р а — кошмар, гнітючий привид, тяжке марення. Знати — також: знатись на чомусь («він і до худоби знав»).
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: прикметник () |