drevosliv.com

Словник Української

глитай

Буква

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, що належить до Тисменицької міської громади.

2. (заст., діал.) Погано, неохайно вдягнена людина; обірванець, жебрак.

3. (заст., діал.) Невправна, млява, ледача людина; ледар, лежень.

Приклади:

Приклад 1:
[…] А ви, Андрію Ивановичу, — чи сподівалися ви коли, що з вас буде глитай? Дванадцять карбованців, що мама мені прислала, то лихва… Ех ви, приятель люду, що живете самі з його поту й кривавиці!
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
— на дiда Микита Гордiйович (глитай мiсцевий). — Чом же ти їх тодi не жалiв, як вони закликали до них у «партiю»?
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Приклад 3:
— покликав глитай худе обличчя iз зляканими очима. Онисько рiшуче махнув рукою.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

More posts