1. Який має глянець, слабко блискучий, з невиразним полиском.
2. Переносно: позбавлений глибини, поверхневий, що прагне лише до зовнішнього ефекту (про твір мистецтва, про людину тощо).
глянцюватий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |