глянець

1. Глянцева поверхня, блиск, полиск, що виникає внаслідок спеціальної обробки (полірування, лакування тощо).

2. Глянцевий папір для друку фотографій, ілюстрованих журналів, рекламної продукції, що має характерну блискучу, гладку поверхню.

3. Переносно: зовнішній, часто показний блиск, пишність, ефектність, що може приховувати відсутність глибини або якості.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |