глянець

[ɦljɑnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Глянцева поверхня, блиск, полиск, що виникає внаслідок спеціальної обробки (полірування, лакування тощо).

  2. Глянцевий папір для друку фотографій, ілюстрованих журналів, рекламної продукції, що має характерну блискучу, гладку поверхню.

  3. Переносно: зовнішній, часто показний блиск, пишність, ефектність, що може приховувати відсутність глибини або якості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. глянці, р. глянцю, д. глянцеві, з. глянець, о. глянцем, м. глянцеві, к. глянцю

Більше записів