1. Який має глянець, блискучий, полірований; зовнішньо привабливий, але часто поверхневий або штучний.
2. (Перен.) Пишний, показний, розкішний, але без глибини або справжньої цінності (про стиль, видання, спосіб життя тощо).
глянцуватий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |