1. Який має глянець, слабко блискучий, з невиразним полиском.
2. Переносно: який намагається виглядати ефектно, витончено або претензійно, але без глибини, поверхневий; гладенький, зовні привабливий, але пустий за змістом.
глянсуватий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |