глядівний

1. (у словосполученні «Глядівний камінь») — власна назва історичної місцевості та пагорба в Києві, де за переказами у давнину відбувалися народні віча та суди.

2. (у словосполученні «глядівна книга») — застаріле: призначений для огляду, перегляду; реєстровий, обліковий (про документ, зокрема про податковий реєстр у Великому князівстві Литовському).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |