1. Віддалена, глуха, малодоступна місцевість, зазвичай лісиста або болотиста, де немає поселень або доріг; глибинка, нетря.
2. Застаріла назва села Глушків (нині — селище міського типу) у Сумській області України, відомого з XVII століття.
глушінь
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |