1. Прислівник до прикметника “глухуватий“; з невеликим приглушенням звуку, недостатньо дзвінко, з відтінком глухого звучання.
2. Переносно: невиразно, нечітко, з відсутністю яскравості або виразності (про колір, тон тощо).
глухувато
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прислівник () |