глухоманний
[ɦluxomɑnnɪj] Прикметник
Буква:Г
Значення
-
Який стосується глухомані, характерний для неї; розташований у глухій, віддаленій від населених пунктів місцевості.
-
Який перебуває у стані занедбаності, запустіння; безлюдний, дикий.
-
Переносно: такий, що відрізняється відсталістю, застійністю, ізольованістю від сучасного життя.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. глухоманний, р. глухоманного, д. глухоманному, з. глухоманного, о. глухоманним, м. глухоманнім