глухомань

[ɦluxomɑnʲ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Віддалена, глуха, малозаселена місцевість, часто заросла лісом або важкодоступна; глушина.

  2. (переносно) Стан ізольованості, відірваності від культурних, суспільних центрів, активного життя; занепад, застій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. глухомань, р. глухомані, д. глухомані, з. глухомань, о. глухоманню, м. глухомані, к. глухомане

Приклади з художньої літератури

Більше записів