глейта

1. (геол.) Глиниста ґрунтова порода сірого, синього або зеленуватого кольору, що утворюється в умовах надмірного зволоження та недостатнього доступу кисню; характерна для заболочених місцевостей та підстилає торф’яники.

2. (діал., зах.-укр.) В’язка, липка глина або болотиста, сіра земля.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |