1. Який має великі очі; з великими очима (про людину, тварину).
2. Який має великі вічка або отвори (про рослини, предмети).
великоокий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який має великі очі; з великими очима (про людину, тварину).
2. Який має великі вічка або отвори (про рослини, предмети).
Відсутні