1. Верхній родючий шар земної кори, ґрунт, земля, на якій ростуть рослини.
2. (переносно) Середовище, умови, ґрунт для виникнення, розвитку або існування чогось (наприклад, ідей, явищ).
3. (заст., діал.) Ділянка землі, поле, нива.
глеба
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
1131 Поппе А. В. Земная гибель и небесное торжество Бориса и Глеба //
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Частина мови: іменник (однина) |