Значення
- (Психологія) –
(про людину, її поведінку) Який набув рис ефірності, неземної легкості, відірваності від реальності; сповнений душевної чи інтелектуальної витонченості, що нагадує ефір.
- (Хімія) –
(у хімії, техніці) Який перетворений на ефір або містить його; насичений парами ефіру.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. етеризований, р. етеризованого, д. етеризованому, з. етеризованого, о. етеризованим, м. етеризованім, к. етеризований