Словник Української Мови
Буква
1. Історична назва пристрою для розгладжування (прасування) білизни, який складався з дерев’яної основи та рухомої частини з виїмкою; попередник сучасного праска.
2. Рідкісне позначення праска або іншого інструменту для гладження тканини.
3. У техніці — спеціальний інструмент (часто у вигляді пласкої лопатки) для розрівнювання, вигладжування або нанесення шпаклівки, мастики, клею тощо під час будівельних або ремонтних робіт.
Приклад 1:
Криве промiння стояло в задумi, потiм гладило оксамитом мигдальний колiр лiсу. Запахло вечiрнiм цвiтом — таким незносно млосним, мов фаркнули десь кропив’янi пожежi.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 2:
; Дам’ян Гладило– вич, вр. ; Іван Гриневецький, вр.”/ 97 ÍÀÐÈÑ ²ÑÒÎв¯ ÓÊÐ À¯ÍÑÜÊÎÃÎ ÒÅÀÒÐÓ Â Ã ÀËÈ×ÈͲ Умову цю наводимо вмисне цілу.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”