гіперіон

1. (грецька міфологія) Титан, син Урана і Геї, батько Геліоса (Сонця), Селене (Місяця) та Еос (ранкової зорі); уособлення небесного світла.

2. (астрономія) Один із супутників планети Сатурн, відкритий у 1848 році; має неправильну (несферичну) форму та хаотичне обертання.

3. (література) Назва незакінченого романтичного роману німецького поета Фрідріха Гельдерліна “Гіперіон, або Відлюдник у Греції” (1797–1799), а також його головного героя.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |