Значення
-
(грецька міфологія) Титан, син Урана і Геї, батько Геліоса (Сонця), Селене (Місяця) та Еос (ранкової зорі); уособлення небесного світла.
-
(астрономія) Один із супутників планети Сатурн, відкритий у 1848 році; має неправильну (несферичну) форму та хаотичне обертання.
-
(література) Назва незакінченого романтичного роману німецького поета Фрідріха Гельдерліна “Гіперіон, або Відлюдник у Греції” (1797–1799), а також його головного героя.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гіперіон, р. гіперіона, д. гіперіонові, з. гіперіон, о. гіперіоном, м. гіперіоні, к. гіперіоне