гіпергліф

1. У лінгвістиці та семіотиці — складний символ або знак, що поєднує в собі елементи декількох простих гліфів (письмових знаків) і несе збагачене, накладене або абстрактне значення, яке часто виходить за межі суми значень його складових.

2. У сучасній культурі та мистецтві (особливо в кіберпанку та науковій фантастиці) — технологічно ускладнений, часто цифровий або світловий символ, що використовується для передачі великих обсягів інформації (наприклад, кодованих даних, ідей або навіть цілих мов) в компактній візуальній формі.

3. У комп’ютерній графіці та дизайні — складна, багаторівнева графічна конструкція або логотип, створений шляхом накладання та взаємодії простіших геометричних форм і ліній, що створює ілюзію глибини або руху.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |