гіпер

1. Перша частина складних слів, що означає надмірність, перевищення міри або вказує на найвищий ступінь ознаки, наприклад: гіперактивний, гіперінфляція.

2. У математиці та інформатиці — скорочена назва гіперпосилання (гіперлінка), тобто елемента гіпертексту, що забезпечує перехід до іншого документу або його частини.

3. У розмовній мові — людина, яка відрізняється надмірною енергійністю, активністю або емоційністю.

Приклади вживання

Приклад 1:
Невротичні потреби полягають у гіпер– трофії (надмірному посиленні) потреб в любові й схваленні; у зовніш- ньому керівництві; у чітких обмеженнях, у владі, в експлуатації інших, у суспільному визнанні, у захопленні собою, у честолюбстві, у самодо- статності й незалежності, у досконалості. Переживання особистістю базальної тривоги у дитинстві веде до формування неврозів у дорослому віці.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”

Частина мови: t.d. () |