1. (діал.) Тонка гілка, паличка, лозинка; гілочка.
2. (діал.) Розга, лозина, якою б’ють дітей для покарання або навчання.
3. (діал., перен.) Висока, тонка й гнучка людина (зазвичай про дівчину або жінку).
гілонька
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |