гіллячко

1. Зменшувально-пестливе від слова “гілка” — невелика гілка, тоненький пагін, лозинка.

2. (у ботаніці, термін) Частина пагона деревних рослин, що складається зі стебла, листків та бруньок; зазвичай молодий, однорічний приріст.

3. (у фольклорі та етнографії) Ритуальна або обрядова гілочка, часто вербова, яку використовують у весняних обрядах або як символ (наприклад, “вербове гіллячко”).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |