гіллячка

1. Зменшувально-пестливе від “гілка” — невелика гілка, тоненький відросток дерева або куща.

2. (у спеціальному вживанні) Назва різних видів рослин, що мають характерну розгалуджену, схожу на гілочки будову (наприклад, водорості або лишайники).

3. (переносно) Тонка, гілкоподібна лінія, відгалуження (наприклад, на кристалі, у візерунку, у руслі річки).

Приклади вживання

Приклад 1:
Голос на час замовк, бо біла рука вкинула в рот вишню, але знов пісня почалась, гіллячка нагнулася, і Радюк побачив все Галине лице з чорними тонкими бровами, з тонким, неначе виточеним носиком. Темні великі очі блиснули через лист, як блискавка.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |