1. Технологічний процес обробки матеріалів (переважно деревини, металевих заготовок, будівельних сумішей) одночасною дією високої температури та вологи (водяної пари або гарячої води) для надання їм певних властивостей: зміцнення, зняття внутрішніх напруг, підвищення гнучкості, формування стабільної геометрії.
2. У деревообробці — спеціальна обробка деревини нагрітою парою під тиском перед гнуттям або пресуванням для підвищення її пластичності та зменшення ймовірності розтріскування.
3. У металургії та обробці металів — вид термічної обробки виробів, при якому нагрівання та витримка здійснюються в середовищі насиченої водяної пари, що сприяє утворенню захисного оксидного шару (зокрема, синього кольору на сталі) та підвищенню корозійної стійкості.