Словник Української Мови
Буква
Гідроксид — неорганічна сполука, що складається з атома металу (або його аналога, наприклад, амонійної групи NH₄⁺) та однієї або кількох гідроксильних груп (OH⁻); основа, що утворюється при розчиненні оксиду металу у воді.
Гідроксид — заст. те ж саме, що й гідроксильна група (OH⁻), реактивна частинка, що визначає лужні властивості речовини.
Приклад 1:
Так, при спа люванні сріб лястого металу одержуємо білий оксид, який, будучи внесений у воду, дає розчинний гідроксид з лужними властивостями. При додаванні до розчину цього гідроксиду сірчаної кислоти спостерігається випадання білого осаду, який не розчиняєть ся в кислотах і лугах .
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”
Приклад 2:
Так, гідроксид бісмуту Ві(ОН) 3 може взаємодіяти з одним еквівалентом НСl (тод і його еквівалент дорівнює 260, тобто формульній масі), з двома еквівалентами HNO3 (тоді еквівалент Ві(ОН)3 130) і трьома еквівалентами НСl O4 (тоді еквівалент дорівнюватиме третині формульної маси, тобто 86,66). Отже, коли для визначення еквівалента елемен та береться до уваги якась конкретна його сполука, при встановленні еквівалента сполуки треба брати до уваги певну реакцію.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”
Приклад 3:
2.9 Гідроксиди металів Назви цих сполук утворюють подібно до назв оксидів, наприклад: +3 Ti(ОН)3 — тригідроксид титану, або гідроксид титану (III); +4 Ті(ОН)4 — тетрагідроксид титану, або гідроксид титану (ІV); VО(ОН)2 — дигідроксид-оксид ванадію. Лугами (рос.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”