гідра

1. У давньогрецькій міфології — багатоголова змія, у якої на місці відрубаної голови відростали дві нові; була вбита Гераклом як одна з його дванадцяти подвигів.

2. Зоол. Рід прісноводних безхребетних тварин класу гідроїдних, що мають видовжене тіло з ротовим отвором, оточеним щупальцями, і здатністю до регенерації.

3. Перен. Про вороже, шкідливе явище, організацію чи соціальну силу, з якою важко боротися, оскільки на місці знищеного елемента з’являються нові.

Приклади вживання

Приклад 1:
Одні лише їхні названія чого тіки варті — Гідра, Глубокій Фріц, Рибка (і в цьому слові — прямий на­ мьок на главний християнський символ, який став маліньким і без­ защитним в останній час). Як ти знаєш, мій мальчік, діавольське жилєзо вже сьогодні грає лучче главних мастіров планети.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”

Частина мови: іменник (однина) |