Словник Української Мови
Буква
АЛКІД, -у, чол. рід. 1. хім. Синтетична смола, яку отримують внаслідок поліконденсації багатоатомних спиртів і багатоосновних кислот; застосовують для виготовлення лаків, фарб, клеїв та інших матеріалів.
2. техн. Лакофарбовий матеріал на основі такої смоли; алкідна фарба або алкідний лак.
Приклад 1:
III Тойді ж ото її Алкід, Та ще гетери молодії, Та козлоногий п’яний дід[528] Над самим Аппієвим шляхом[529] У гаї гарно роздяглись, Та ще гарніше попились, Та й поклонялися Пріапу[530]. Аж гульк!..
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Приклад 2:
І ситий І п’яний голий отой Фавн, І син Алкід твій, і гетери — Всі, всі упали до землі Перед Петром. І повели До себе в терми на вечерю Того апостола… IV І в термах оргія.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Приклад 3:
І єдиний Твій син Алкід пішов за ними І за апостолом святим, За тим учителем своїм. А ти весела вийшла з хати На шлях із гаю виглядати Свого Алкіда.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”