1. Такий, що заслуговує на щось, вартий чогось (поваги, довіри, уваги тощо).
2. Відповідний певним вимогам, стандартам; належної якості, добротний.
3. (Заст. або висок.) Який має гідність, почуття власної честі; благородний.
гідний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Оглав 5 … Від автора Із Книги Споминів … 9 Над маминими щоденниками … 107 «Сродна праця» … 113 Тичина … 133 Уфа … 140 Щирість і офіціоз … 149 Перелити себе в дитину … 166 Мемуарна мозаїка З любов’ю і болем: Павло Тичина … 179 Вітраж пам’яти: Алла Горська … 191 «Наструнений і себе гідний»: Борис Антоненко-Давидович … 197 У свічаді пам’яти: Василь Стус … 203 Зіна: Слово про друга … 216 «Бо ти на землі — людина…»: Володимир Підпалий … 221 Ірпінь. Кочура, 12 … 225 Шляхетний ідальґо української культури: Микола … 234 Діалоги з Юрієм Луцьким … 237 Додаток Відкритий лист до газети «Молодь України» … 247 Автопортрет: Відповіді на анкету журналу «Слово і Час» … 252 Моральний імператив і виклики часу … 258 275 … Іменний покажчик 285 … Перелік світлин Схились до мушлі спогадів — і слухай… Мудрий скарбничий — пам’ять людська.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: прикметник () |