гіацинтовий

1. Властивий гіацинту (рослині родини холодкових), що стосується гіацинта або зроблений з нього.

2. Який має колір квіток гіацинта — насичений синьо-фіолетовий або блакитний з фіолетовим відтінком.

3. У мінералогії: який стосується різновиду циркону — дорогоцінного каменя гіацинта, що має червонувато-коричневий, жовтувато-бурий або помаранчевий колір.

Приклади вживання

Приклад 1:
Помста буде страшною, розв’язка — майже трагічна: Гіацинтовий трунок гіркіший німої ролі. Панна вип’є трутизну — і зробиться тиха й вічна.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”

Частина мови: прикметник () |