гіацинт

[ɦiɑt͡sɪnt] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Багаторічна цибулинна рослина родини холодкових з довгими вузькими листками та густими суцвітями дзвіночкових квіток, що мають сильний запах; декоративна та оранжерейна рослина.

  2. Дорогоцінний камінь, прозора різновидна циркону червонувато-коричневого, жовтувато-бурого або червоного кольору; коштовність.

  3. У давньогрецькій міфології: прекрасний юнак, коханець Аполлона, випадково вбитий ним і перетворений богами на квітку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гіацинт, р. гіацинта, д. гіацинтові, з. гіацинт, о. гіацинтом, м. гіацинті, к. гіацинте

Більше записів