Словник Української Мови
Буква
1. (в індійській міфології) Назва священної річки, що витікає з підніжжя Вішну; вода цієї річки вважається очищеною від гріхів.
2. (в індійській міфології) Уособлення цієї річки у вигляді богині, дочки Ману, яка з’являється з води під час пахтання океану.
Приклад 1:
— Божечку, Божечку, найди мені смерті, най я так гі-ренько не валєюси! Вже-м, відай, спокутувала усі гріхи, що-м нагрішила… Десь умирають такі, що лиш би їм бути, покидають добро і маєтки, а я як отот твердий камінь, що го ніхто не годен роздавити.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Хаттусілі III спершу невдало інтригував проти Ассирії, а потім, удався До сильнодіючого засобу —уклав близько 1280 р. до н. е. мирний договір з фараоном Рамзесом ГІ про поділ «сфер впливу». За царювання Хаттусіаі ПІ Новохеттське царство перебувало в апогеї своєї могутності.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”