гея

1. У давньогрецькій міфології — богиня Землі, одна з перших божественних сутностей, що виникла з Хаосу, праматір титанів, богів-олімпійців, гігантів та інших істот.

2. У науковому контексті (переважно в екології та біології) — метафорична назва планети Земля як єдиного живого організму або цілісної екологічної системи (запропонована в гіпотезі Геї Джеймса Лавлока).

Приклади:

Приклад 1:
Для поета земля — це рідна , він — «Геїн син» (нагадаю: Гея — давньогрецька богиня землі), падає в обійми рідної землі й «цілує в нестямі її гаряче лоно». Так виникає в поемі тема Голодомору — відтворення жахливих картин сільського горя аж до картин канібалізму — чи не найсильніше місце в поемі.
— Самчук Улас, “Марія”