1. Філософський термін, що означає залежність від зовнішніх законів, правил або впливів, протилежність автономії; стан, коли воля індивіда визначається не його власним розумом, а зовнішніми факторами.
2. У біології — здатність організму або його частин реагувати на зовнішні подразники, що надходять із навколишнього середовища.
3. У лінгвістиці — явище, коли форма або поведінка мовної одиниці визначається не її власними характеристиками, а впливом інших елементів системи або зовнішніми правилами.