Геринда — власна назва, що позначає міфічну істоту, духа або привида в українській демонології, схожого на мавку або лісову русалку, який може з’являтися у вигляді гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям.
Геринда — у західноукраїнських говірках (зокрема, на Гуцульщині) — неспокійна душа померлої дівчини або дитини, яка блукає світом і може наводити жах на людей, а іноді й заманювати їх у небезпечні місця.