1. (у філософії, соціології) Пов’язаний з гермоцентризмом — концепцією, що розглядає текст як замкнуту, самодостатню систему, значення якої визначається виключно внутрішніми зв’язками його елементів, без обов’язкового посилання на зовнішній світ, автора чи читача.
2. (у літературознавстві, семіотиці) Такий, що належить до аналізу тексту, який абстрагується від історичного, біографічного та соціального контексту, зосереджуючись на його внутрішній структурі, мовних кодах і самодостатній системі знаків.