гептахорд

Значення

1. (Мистецтво) –

   У музичній теорії — звукоряд із семи послідовних звуків, розташованих у порядку висоти, що вважається основною структурною одиницею діатонічних ладів.

2. (Мистецтво) –

   У давньогрецькій музиці — семиступеневий інтервал, що охоплює квінту з доданим тоном на кожному кінці, який був основою для побудови музичних систем.

Правопис та відмінювання