геоіндукція

1. У геофізиці — метод дослідження електропровідності глибинних шарів земної кори шляхом вимірювання змін магнітного поля Землі, що викликані сонячною активністю (наприклад, магнітними бурями).

2. У геології та розвідувальній геофізиці — електромагнітний метод зондування, заснований на вивченні вторинних (індукційних) полів, що виникають у провідних об’єктах (наприклад, рудних тілах) під впливом змінного первинного електромагнітного поля.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |