Словник Української Мови
Буква
1. Наука, що вивчає форму, розміри та гравітаційне поле Землі, а також методи їх вимірювання для створення топографічних карт, планів і розв’язання інженерних завдань.
2. Сукупність практичних робіт із вимірювання ділянок земної поверхні та їх зображення на планах і картах.
Приклад 1:
Геодезія – це наука про визначення форми і розмірів планети, окремих її частин, точні вимірювання на місцевості, зображення результатів на картографічному матеріалі. Геохімія – наука про міграцію хімічних елементів у геологічних породах та закономірності формування при цьому деяких геологічних порід і мінералів.
— Тютюнник Григорій, “Вир”